Методист рекомендує

Методист рекомендує вихователям в період адаптації малюків до дитячого садка

  З першого дня дитини в дошкільному закладі вихователь активно працює з сім'єю, щоб полегшити адаптацію малюка. Працювати буде легше, якщо педагог дізнається від батьків, про поведінку дитини вдома, про її звички й уподобання, індивідуальні особливості. Важливо, щоб мама відчула: вихователь опікується не взагалі дітьми, а бачить серед них її конкретну дитину й готовий брати до уваги всі її особисті відмінності.
      Було б дуже добре, аби вихователь, зустрічаючи малюка вранці, й мовою, й жестами виявляв своє тепле ставлення до нього. Розташуватися треба так, щоб очі дорослого були на рівні очей дитини. Якщо вона охоче йде на контакт, варто взяти її за руку. Якщо ж малюк притуляється до мами – не наполягайте. Нехай мама тримає його за руку стільки, скільки він захоче. Зазначимо, що теплий, доброзичливий, уважний прийом обумовлює й перші враження дитини про дитсадок, і її настрій, і готовність попрощатися з матір'ю, залишитися в групі. Так само важливо, щоб педагог тепло прощався з кожною дитиною.
  Перші контакти з дитиною – контакти допомоги й турботи. Вона має зрозуміти, що на вихователя можна покластися, як на маму, що він готовий й захищати в цьому новому місці.
  Від початку перебування дитини в дошкільному закладі педагог має забезпечити, насамперед, психологічний і фізичний комфорт для дітей, пом'якшити труднощі переходу від домашнього (різного в усіх) до суспільного (однакового для всіх) способу життя.
  У період адаптації дуже важливо проявити максимум терпіння до будь-якого з прохань і навіть вередувань дитини й заслужити її довіру, це – основне завдання вихователя. Допомагають дітям справитись з напруженням, стресами улюблені іграшки чи речі, принесені з дому – лялечка, іграшковий песик тощо. Ці предмети в садочку дитина може носити з собою, класти у свою шафу, а ляльку навіть брати на час денного сну до ліжечка. 
  Налагодженню теплих стосунків сприяють й індивідуальні звертання. Малюки, які прийшли в дитсадок із сім'ї, не реагують на узагальнене « діти». Але звертатись до них слід з одного боку індивідуально, за ім'ям: «Марійко,ходімо мити ручки», а з іншого – наголошування на приналежності до групи, вчити реагувати на звернення «Діти» і т. ін.: «Діти, тепер усі сідайте за столики! І ти, Марійко, сідай, і ти Костю, - ось сюди». Дитина може не реагувати на слова вихователя й тоді, коли, наприклад, від використовує у звертанні до дитини з російськомовної сім'ї український аналог її імені: Ксенія – Оксанка; Лена – Оленка; або ж удома дитина звикла до якогось своєрідно скороченого імені: Олександр – Олесь, а не Сашко тощо.
 Усі незвичні дітям дії слід проговорювати, пояснювати, багаторазово повторювати: «Зараз ми всі будемо одягатись на прогулянку. Підійдіть до своїх шаф – це Оленчина шафа, а це – Дмитрикова, а це – твоя.
  Якщо діти розуміють вихователя, їх легко навчити тим речам, з якими вдома вони не стикались або звикли робити інакше. Звичайно, найважливішим залишається індивідуальний підхід – слід пам'ятати,хто що вміє, в кого які проблеми .
  Виходячи з типових для адаптаційного періоду труднощів зі сном, апетитом, нестабільністю гігієнічних навичок тощо, вихователю й помічнику вихователя слід максимально враховувати вікові й індивідуальні особливості дітей.
  Якщо вихователі й батьки разом доброзичливо, але твердо сприймають життя малюка в нове русло, жодних особливих проблем із дитиною ( якщо вона фізично й психічно здорова) не буде.
  Дотримання правил прийому новачків дасть змогу встановити довірливі стосунки з ними та їхніми сім'ями, а також, що особливо важливо, зберегти здоров'я дітей.

Поради педагогам щодо розвитку творчості у дітей

Якщо Ви вмієте любити себе як унікальну частинку великої Природи, Ви навчите цьому дітей. Дитина, не спроможна себе любити, не може залишатися щирою. Без щирості неможлива творча свідомість.

Поради педагогам щодо розвитку творчості у дітей
 1. Якщо Ви вмієте любити себе як унікальну частинку великої Природи, Ви навчите цьому дітей. Дитина, не спроможна себе любити, не може залишатися щирою. Без щирості неможлива творча свідомість.
Пам'ятайте: "Наскільки приємною може бути людина, коли вона вміє бути сама собою". (Платон)
2. Якщо Ви поважаєте і любите тих, хто оточує, Ви навчите цьому дітей.
 Пам'ятайте: Повага передбачає відсутність насильства. В ній мається на увазі бажання, щоб інша людина росла і розвивалася такою, якою її визначила природа. Повага - це здатність усвідомлювати унікальну індивідуальність людини. Любов - акт давання: віддати свою радість, свій інтерес, свої розуміння, знання, почуття.
 3. Якщо Ви звертаєте увагу на достойності дитини і вірите в її можливості - Ви навчите її вірити в себе і отримувати перемогу.
Пам'ятайте: про першу формулу освіти "Ти все зможеш!"
 4. Якщо Ви вмієте авансом дарувати похвалу і небайдужі до творчості дитини - в неї більше шансів відбутися.
Пам'ятайте: "Таланти виховуються заохоченнями". (В. Оствальд)
 5. Якщо Ви порівнюєте одну дитину з іншою, Ви блокуєте можливість розуміти і приймати іншу людину.
Пам'ятайте: Порівнювати дитину можливо тільки з нею самою сьогоднішню зі вчорашньою.
 6. Якщо Ви допоможете дітям відчути глибину сприймання, побачити навіть у маленькому предметі великий світ, навчите дивитись і бачити, слухати і чути, розуміти, відчувати і любити – Ви подаруєте їм радість високої культури.
 Пам'ятайте: Високій культурі неможливо навчити, її треба увібрати в себе. Вона не тільки в логіці, вона в почуттях.
7. Якщо Ви пропонуєте дитині свободу і вчите нею користуватися – Ви підтримуєте в дитині енергії розвитку, пізнання і творчості.
Пам'ятайте: Заборона для дитини - гальма, які зупиняють дії всіх цих енергій.
8. Якщо Ви разом з дитиною шукаєте рішення, а не перевіряєте, чи правильно вона намалювала, - Ви розвиваєте можливість творчого бачення і не засмічуєте сприйняття стереотипами.
Пам'ятайте: Немає правильних і неправильних малюнків і фантазій! Дитина не помиляється, вона шукає свій шлях. Дуже велика небезпека для творчості - штамп.
9. Якщо Ви чекаєте в малюнку відображення не того, що бачить дитина, а як вона бачить і як відчуває, - Ви підтримуєте дитячу геніальність.
 Пам'ятайте: Дитина живе на іншому рівні - фізичному й емоційному — і відчувати як доросла людина не може.
 10. Якщо для Вас важливо те, як Ви відкрили, аніж те, що Ви відкрили, - Ви вчите дітей одержувати задоволення від пізнання.
Пам'ятайте: Знання приходить тоді, коли Ви розумієте, як Ви зрозуміли. І Вам цікаво розуміти.
11. Якщо Ви не поспішаєте в спілкуванні з дітьми - Ви вилучаєте байдужість.
Пам'ятайте: У спілкуванні з прекрасним мовчанням можна сказати більше, ніж словами.
 12. Якщо діти працюють із цікавістю, вони застраховані від примушеної діяльності. Примушення для дитини завжди стрес, під час якого організм знаходиться в постійному напруженні.
 Пам'ятайте: Щоб захопити дітей, треба спочатку захопитися самому.
 13. Якщо Вам не подобається малюнок дитини, не поспішайте давати негативну оцінку. Невизнаний малюнок замикає особистість маленького художника.
 Пам'ятайте: Праця душі дитини заслуговує визнання. Похваліть авансом і спробуйте подивитись на малюнок очима дитини.
 14. Якщо Ви радієте творчим успіхам дітей, Ви вчите їх радіти чужим перемогам.
 Пам'ятайте: Східна мудрість наголошує: "Поспішайте захоплюватись людиною, інакше ви пропустите радість".